Платиновий паркан для дяді Васі - Мої статті - Каталог статей - Луганський край
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [560]
Пошук
Наше опитування
За кого будете голосувати на парламентських виборах?
Всього відповідей: 160
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей


Головна » Статті » Мої статті

Платиновий паркан для дяді Васі

Платиновий паркан для дяді Васі

Нашу команду завжди рятує відчуття гумору. Бо якщо серйозно сприймати всі ті пригоди, у яких доводиться опинятися, людей з якими контактуємо, вдумуватися у факти, а особливо у цифри, можна отримати серйозну психологічну травму. Тому публікуємо цю абсолютно реальну історію, яку розповів колишній офіцер радянських спецслужб. Зрозуміло, для нас це гумор, а мужика посадили. Хоч і не на довго.

Отже, уявіть блаженні часи розвиненого соціалізму. Застій. Великий військовий завод у Самарі. Секретні оборонні замовлення.

І були на тому заводі гігантські хімічні реактори, де щось з чимось змішувалося. Для повноти процесу конструктори передбачили в агрегатах платинові решітки-фільтри, які зовні нагадували елементи декоративного паркану. Типа сітка-рабиця. Але, платинова. Загальна вага того «паркану» складала аж півтори тонни – платини, підкреслимо.

Аби не викликати зайвої напруги у колективі, про реальну цінність решіток знало троє: директор, головний інженер і особіст.

Прийшов момент, коли, згідно інструкцій, фільтри треба було замінити. У спецвагоні привезли нові. Зняли старі фільтри і недбало звалили їх у купу. Хто ж знав. Завод режимний, все під охороною, всі свої.

Якраз у той час, водій ЗІЛа дядя Вася, заслужений ветеран праці, отримав шість соток для зведення скромного дачного будиночка. Зрозуміло, був заклопотаний пошуками будматеріалів. У цеху з реакторами дядя Вася бував часто – то сміття вивозив, то матеріали підвозив. Зрозуміло, що ударника комуністичного труда обурила недбалість монтажників – розкішний ПАРКАН так ганебно вивалили у кутку.

Перед обідньою перервою дядя Вася недбало припаркував поруч вантажівку, почавши стягувати сміття. І коли всі розійшлися, швиденько загрузив фільтри до кузова, прикидавши непотребом. Пообідав і неквапно вивіз сміття, зробивши маленький крюк до дачі – вигрузив паркан. Потім традиційно поїхав іншими цехами.

Лише через день, відсутність платини помітив головний інженер. Викликали особіста. Примчали в цех. Скарбу не було. Ніхто нічого не знав.

Доповіли в Москву. Завод блокували. Зробили тотальний обшук. Знайшли чимало цікавого. І жодного сліду платини! Полтергейст!

Справу взяв на контроль сам Андропов! Літаком прибула супер-пупер спецгрупа. Ніяких слідів. А дядя Вася у цей час був у заслуженій відпустці з надбавками. Про нього якось забули.

Слідство тривало півроку!

Нарешті, хтось із змучених монтажників згадав про ЗІЛ із сміттям. Дядя Вася тримався три дні – просто не міг зрозуміти, чого від нього хочуть…

Коли кагебічеська спецгрупа прибула на дачу, побачили симпатичну ділянку, акуратно обнесену платиновим парканчиком, що красиво сяяв на сонці. Жодного грама не зникло!

Парканчик зняли і забрали разом з дядею Васею.

Трохи потримали у каталажці. Дали щось умовне і відпустили по амністії.

З того часу дядя Вася почав активно цікавитися історією дорогоцінних металів.

…Дачу так і не огородив. Ставити щось після платинового паркану було якось не естетично…

Все. Документи в архівах. Посилань нема. Свідки посміхаються згадуючи.

Платиновий запас СРСР таємниче і безслідно зник у 1991 році.

Може хай би і стояв той паркан на дачі у дяді Васі? Служив би людям…

Віктор Тригуб, дослідник історії скарбів

Категорія: Мої статті | Додав: rostik (28.06.2011)
Переглядів: 286 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: