Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [560]
Пошук
Наше опитування
За кого будете голосувати на парламентських виборах?
Всього відповідей: 160
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей


Головна » Статті » Мої статті

Обличчя «Луганського віче»: ці руки нічого…не робили

Учора вдруге відвідав «новорічний» луганський «мегаєвромайдан» (з цікавості – що змінилося із настанням Нового року «Конячки»). Побачив «креативний» подарунок владі (туалетний папір), почув (хоча й погано через організовану міською владою «дискотеку») обурені промови місцевих опозиціонерів й укотре дійшов до висновку про приреченість луганської опозиції, необхідність її термінового «перезавантаження».
Хоча не все так й погано. Виявляється й серед опозиційного табору є люди, які більш менш тверезо оцінюють маргінальність луганських євромайданівців. Попри полярні оцінки цієї особистості ним є позапартійний Дмитро Снегирьов, який справедливо відзначив, що «батьківщинівців» на мітингу «чомусь украй замало» порівняно з їх прапорами.
Так, дійсно виглядає дивним, що колись міцна «багатотисячна» луганська «Батьківщина» спромоглася зібрати на мітинг за моїми оцінками не більше 20 «штиків». Тому й  запитання – де поділася решта?   Навіть «опозиціонер в опозиції» Володимир Просін спроможний зібрати більше власних прихильників у Сватове аніж «опозиціонер при владі» Веригіна в Луганську. 
Знаючи деякі аспекти партійної роботи впевнено стверджую, що місцева «Батьківщина» продовжує звітувати перед Києвом про «зміцнення партійних лав», отримуючи на це відповідні фінансові «вливання». Цікаво, а скільки саме обходиться олігархам, які утримують «Батьківщину» її луганський осередок ?
Тому стверджую – перед тим як робити люстрацію владі треба обов’язково зробити люстрацію опозиції, аби позбавитися (спочатку на місцевому рівні) від нікчемних «горлохватів», «гомосів» та інших непотрібних персонажів.
«Рабів б’ють, раби спину гнуть! Ми не раби». Досить цікавий плакат із глибоким ідейним змістом, який повністю відповідає стану справ у луганських опозиціонерів. Чому, Ви  спитаєте ?
Вивчив наповнення мережі «Інтернет», розпитав знайомих з цього табору та з’ясував цікаву річ — жоден з більш-менш відомих луганських опозиціонерів (партійних або ж т.зв. «громадських») ніде не працюють та судячи з їх промов та гасел – й не збираються. Тобто люди,  які прагнуть до влади свідомо націлені на паразитування, мітингування та інше, аби не працювати. Зрозуміло — партійні лідери «смокчуть» з партійних кас, а т.зв. громадські – із закордонних (подивиться особисті сторінки Реуцького та Щербаченка – вони взагалі з-за кордону «не вилазять». За які гроші?). А що ж звичайні люди ?
А ми це вже проходили у славнозвісному 2005 році, коли Олексій Данілов, залізши у крісло губернатора нашої області почав «роздачу слонів»   (тобто – посад) своїм друзям та однопартійцям.  І що у результаті? Область отримала велику купу ні на чого не здатних «керівників» (прізвища – у архівах), які врешті решт пересварилися проміж собою та дуже швидко пішли у небуття. А область лишилася, як і її основа – трудящі, які змушені «гнути спини» (дивіться гасла «Батьківщини» на мітингу) аби утримувати олігархів усіх кольорів, у т.ч.  й спонсорів опозиції.  Отаке ось замкнуте коло.
Про «Свободу» й казати не хочеться. Подивіться на зовнішність та вираз очей її «бійців» та швидко зрозумієте – хворі люди із хибним уявленням  справжнього життя та справжніх цінностей.

Дмитро Снєг, Луганщина, "Украинский выбор

Категорія: Мої статті | Додав: sokil (10.01.2014)
Переглядів: 143 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: