Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [560]
Пошук
Наше опитування
За кого будете голосувати на парламентських виборах?
Всього відповідей: 160
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей


Головна » Статті » Мої статті

Скарби Київської Русі знову продають у Москві!
Скарби Київської Русі знову продають у Москві!
Засвітилися унікальні скарби Київської Русі! Спрацювала система попередження про появу українських антикварних лотів, налагоджена кілька років тому журналом "Музеї України" та нашими закордонними партнерами. Цього разу Москва. Вірніше, знову. Випадок вартий уваги як патріотичної громадськості, так і вищих керівників держави!
9 лютого Восточно-Европейский Антикварный дом планує продати безцінну колекцію срібників та гривен часів Київської Русі! До наших днів дійшло дуже мало подібних раритетів! В українських музеях зберігається буквально кілька екземплярів подібного рівня! Вивезено, розграбовано, передано за "височайшим решением"...
Виникає дуже багато питань: де було це все знайдено? Де зберігалося? Хто нинішній господар колекції? Чи відсутній тут явний кримінальний слід? Може бути, що щось раніше зберігалося у державних музеях...
Хоча, у нинішній ситуації то не так і важливо. Нас зацікавили експертні оцінки надані таким собі "Обществом друзей Государственного Исторического музея". Ніжинський скарб, Київський скарб...

Зрозуміло, можна тицьнути цими зображеннями шовіністичних московських істориків, які щиро вірять, що Київська Русь то не українська, а російська історія, показати тризуб, та на ідіотів шкода часу...
Головне в іншому - як достукатися до Президента України, Уряду чи хоча б до патріотичних парламентських партій, аби 9 лютого тихенько приїхати до Москви і викупити колекцію? Треба десь півтора мільйона рублів!  Вартість якогось джипу...
Дипломатичними каналами переправити до Києва і урочисто передати якомусь державному музею з умовою публічного доступу!
Не має значення політичний окрас тих, хто це зробить! Можете піаритися на тому скільки завгодно! На такому просто гріх не засвітитися - благородна справа повернення культурних цінностей!
Журнал "Музеї України" офіційно звертається до Президента України В.Ф.Януковича, Прем'єр-Міністра М.Я.Азарова з проханням реально втрутитися у ситуацію і повернути святині!
Звертаємо увагу і депутатів фракції ВО "Свобода" - зможете щось зробити?
Давно треба створити Фонд розшуку культурних цінностей, який би зміг достойно зреагувати на подібний виклик...
Щось забагато слів. Знову розмова з пусткою.
Скоріш за все, лоти викупить якийсь іверський олігарх, прикрасивши ними свою елітарну дачку.
Єдине, що залишиться нам - фотографії.
Що теж результат...
Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", ветеран розшуків культурних цінностей





Сребреник

Сколы по краям. Отверствия. Крайне сильная сохранность для данного типа. Редка.

480 000 руб. Лот №8, Владимир, конец X в., Ag, XF, 22,4—24,8 мм

Тип I, вариант легенды IV ("Владимиръ а се его сребро / ис хс"). На лицевой стороне монеты изображен князь, на голове шапка с подвесками. В правой руке крест на длинном древке. У левого плеча княжеский знак - трезубец. Круговая надпись (читается против часовой стрелки). В верхней части у края монеты - сквозное отверствие. На оборотной стороне находится погрудное изображение Иисуса Христа с крестчатым нимбом. По сторонам - монограмма Христа под титлом. Первая серебряная монета, чеканившаяся в Киевской Руси в конце X века, затем — в начале XI века. Для чеканки использовалось серебро арабских монет. Сребрениками выпускались в небольшом количестве и недолго, потому они не имели большого влияния на денежное обращение Киевской Руси. Сребреники представляют собой своеобразную группу памятников культуры Древней Руси.







Сребреник

Исключительно редкий экземпляр. Известны считанные единицы данного типа. Отсутствуют во многих крупнейших коллекциях.

160 000 руб. Лот №9, Василий, IX-X в, Ag, F/VF, 24,7—25,0 мм

Тип IV. Монета относится к редкой разновидности сребреников Владимира четвертого типа с легендой: "Владимире серебро + Святого Василия". На лицевой стороне изображен князь, сидящий на престоле. Вокруг головы нимб. Правой рукой князь держит крест на длинном древке, левая рука - на груди. Слева и справа - следы надписи. На оборотной стороне помещено изображение княжеского знака в виде трезубца. По окружности - следы надписи.  Для чеканки использовалось серебро арабских монет. Сребрениками выпускались в небольшом количестве и недолго, потому они не имели большого влияния на денежное обращение Киевской Руси. Сребреники представляют собой своеобразную группу памятников культуры Древней Руси.





Гривна

Редчайщий экземпляр. Отсутствует во многих собраниях.

112 000 руб. Лот №10, XI-XV в., Au, VF, 16 x 7 x 5 мм 

Платежный слиток во время безмонетного периода (конец XI - середина XV вв.). Традиционными единицами были серебряные слитки различных типов; известны (в основном по литературе) и золотые, описанные как "столбики" или "прутики". Сохранившиеся экземпляры золотых слитков имеют форму, схожую с серебряными слитками "новгородского" типа .





Гривна

Крайне редкий коллекционный экземпляр. Необычная форма.

144 000 руб. Лот №11, Ранняя Новгородская, XI-XV в., Ag, VF/XF, 205 x 13 x 12 мм 

Платежный слиток во время безмонетного периода (конец XI - середина XV вв.). Отличается своими размерами - превышает длиной все известные экземпляры. Удлиненные слитки новгородского типа наиболее приближенной длины встречены лишь дважды: в Тверском кладе 1906 г. и в 1888 г. в Херсонесе при проведении археологических работ. Хронология подобных слитков крайне расплывчата. По внешнему виду они, скорее, относятся к раннему периоду бытования слитков новгородского типа, являясь отступлением от их стандартизированного вида.. Имела наибольшее значение в денежном обращении. Изначально была распространена на северо-западе Руси, а с середины XIII века распространилась по всей территории Древней Руси.







Гривна

Типажная интересная гривна.

92 800 руб. Лот №12, Киевская шестиугольная, XI-XIII в., Ag, XF, 77 x 34,5 x 10 мм

Платежный слиток во время безмонетного периода (конец XI - середина XV вв.). Гривна шестиугольной формы, имевшая хождение в Киевской Руси в XI-XIII вв. За одну шестиугольную гривну можно было купить нескольких рабов.




Гривна

Редкий коллекционный экземпляр. Типажная!

105 600 руб. Лот №13, Черниговская , XI-XV в., Ag, VF/XF, 126 x 21 x 11 мм  

Платежный слиток во время безмонетного периода (конец XI - середина XV вв.). Переходная форма между киевской и новгородской гривнами. По форме была близка к киевской, а по весу — к новгородской.

http://domantik.ru/items/aukcion-1-monety-ordena-i-medali/coins?query=&category_id=&sort=year-asc&layout=grid&year[]=-43&year[]=1994&price[]=17600&price[]=5280000&page=1











Гривна

Чрезвычайно редкий экземпляр. Известный единичный гривны данного типа. Отсутствует во многих крупнейших собраниях.

144 000 руб. Лот №14, Ладья, XIV в., Ag, XF, 107 x 11-23 x 12-23 мм

Платежный слиток во время безмонетного периода (конец XI - середина XV вв.). Форма данного экземпляра соединяет в себе черты слитков "новгородского типа с горбатой спинкой" и "ладьевидного". Подобные гривны тяготеют к западным древнерусским землям и встречаются на территории Украины и Белоруссии, получая распространение с середины XIV в. 

http://domantik.ru/items....&page=1


Ніжинський (Магерський) скарб знайшов наприкінці травня 1852 році син місцевого селянина Сергія Бóриса, який орав батьківське поле між передмістями Ніжина — Магерки та хутором Бобрик. У глиняному горщику знаходилося приблизно 200 штук[2] невеликих, почорнілих від часу кружечків. Коли виявилося, що це давні срібні монети, селянин відніс скарб волосному писарю. Останній, замість того щоб повідомити про знахідку, став продавати монети всім бажаючим. Монети так би і пропали, якби на них не звернув увагу професор Ніжинського ліцею М. Тулов. Зібравши кілька монет, він відправив їх у Київ. У Ніжин зразу ж виїхав професор історії та збергіач мінц-кабінету Київського університету Яків Волошинський. Вивчивши знахідку, він дійшов висновку, що монети — князівські срібляники, виготовлені у Києві за князювання Володимира Великого (X століття) і Новгороді Великому за князювання Ярослава Мудрого (тобто до 1015 року). Слід нагадати, що понад половина з відомих нині 300 найдавніших руських монет києворуського часу, походить саме з Ніжинського (Магерського) скарбу. Основним "збирачем" розпорошеного з вини ніжинського писаря скарбу став помічник попечителя Київського учбового округу М. Юзефович, який зібрав за різними оцінками від 120 до 140 монет. Частина монет перебувала в його колекції (близько 50 срібників), частину він розіслав до різних наукових установ Російської імперії (до мінц-кабінету Імператорського університету Св. Володимира у Києві потрапила, наприклад, лише 31 монета з числа найбільш погано збережених), або подарував відомим на той час колекціонерам і можновладцям, в т.ч. членам монаршого дому Романових. 5 "ніжинських" срібників (по 1 кожного типу срібників ніжинського типу), зібраних М. Юзефовичем, київський генерал-губернатор Д. Бібіков подарував російському імператорові Миколі І 5 вересня 1852 року, коли той відвідав Київ. Потрапивши приблизно за 2 місяці після цього до Ермітажу, саме ці монети започаткували найбільшу насьогодні у світі колекцію срібників києворуського часу (нині там знаходиться близько 130 таких монет, більшість із яких походять із Ніжинського (Магерського) скарбу).

В 1876 г. 18 марта в Киеве на у. Игната Лескова на углу Б. Владимирской ул. И Десятинного переулка был найден клад. Он был уложен в два сосуда – глиняный и красной меди в виде ведерка (диаметром 12 см, высотой 17,6 см) с низким цилиндрическим горлышком (диаметром 4,4 см, высотой к. 1,5 см); в горлышке с одной стороны дырочка, наподобие замочной скважины. Крышка плотно входит в горлышко, в ней тоже дырочка для замка. Глиняный горшок был разбит рабочими, нашедшими клад.

В состав клада входили:

  • Гривны монетные серебряные – 14 (похищены при находке).
  • Колты маленькие золотые – пара, с перегородчатой эмалью, на лицевой стороне две птицы по сторонам дерева, на оборотной – женская голова в венке.
  • Колты золотые – пара, с перегородчатой эмалью, аналогичный предыдущим.
  • Колт золотой с перегородчатой эмалью, аналогичный предыдущим.
  • Колт звездчатый золотой с семью лучами, без дужки.            Пара колтов из клада поступила в собрание Б. И. Ханенко, один колт был куплен в 1882 г. А. В. Звенигородским, считавшим, что он происходит из клада с ус. Чайковского 1876 г. Остальные вещи, за исключением разбитого горшка и похищенных монетных гривен, поступили в Музей Киевского университета, а после Великой Октябрьской социалистической революции были переданы в Киевский исторический музей. Медный сосуд в музее не разыскан.                                                                                    Г. В. Корзухина. Русские клады IX- XIII вв. М.-Л., 1954 г., стр. 111-112.
Категорія: Мої статті | Додав: defaultNick0160 (27.01.2013)
Переглядів: 175 | Коментарі: 2 | Теги: Скарби Київської Русі знову продают | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: