ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ПРАГНЕ В ЄВРОСОЮЗ..., АЛЕ БЕЗ УКРАЇНЦІВ! - Мої статті - Каталог статей - Луганський край
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [560]
Пошук
Наше опитування
За кого будете голосувати на парламентських виборах?
Всього відповідей: 160
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей


Головна » Статті » Мої статті

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ПРАГНЕ В ЄВРОСОЮЗ..., АЛЕ БЕЗ УКРАЇНЦІВ!

«Ти брате любиш Русь, як хліб і кусень сала

я ж гавкаю раз-враз, щоби вона не спала.»

Іван Франко

 

24 серпня Україна відзначила 20-і роковини відродження нашої древньої держави України-Руси. Відсвяткували окремішно – владний криміналітет, як йому хотілося, при його фінансових можливостях, українці, як змогли і в тих рамках, які простолюду створила владна верхівка. Варто віддати належне Віктору Януковичеву – українцям не перешкоджали відсвяткувати цей день за українськими національними традиціями. Більше того, досить розумним було рішення влади, заборонивши в цей день будь-які акції різновекторних за ідеологією партій, як національних, так і антинаціональних, щоби не псувати українцям відсвяткувати всеукраїнське свято без гармидеру і популістської тріскотні псевдо-демократів.

 Інша річ, що Президент і його оточення, починаючи з 23 серпня  закрито, таємно від українського загалу відсв’яткували ці роковини в оточенні кобзонів, крутих та інших неукраїнських діячів культури та мистецьких колективів. Не випадково лідер донецького олігархічного клану президент України Віктор Янукович не нагородив жодного українського митця, а виключно інородців, громадян Московії.

І уже крайнім блюзнірством і зневагою еліти української нації є той факт, що так званий «український» президент Віктор Янукович нагородив вищими державини нагородами відвертих і лютих укранофобів з антинаціональної космополітичної і промосковської партії, в осоновному своїх представників в областях, за винятком великого «патріота України» (з подачі мабуть екс-президента Віктора Ющенка), «підрахуя» Кивалова. Жодним словом, на жаль, ні Президент, ні хтось інший з владних коридорів не згадав мільйони полеглих українців з інтелігенції, вимордованих селян, а особливо Героїв визвольних змагань Української Повстанської Армії під проводом Романа Шухевича, озброєної національною ідеологією Степана Бандери, за для наближення цієї видатної дати – дня відродження нашої державності. Без цих жертовних визвольних змагань української нації, зрештою, представник донецького клану Віктор Янукович ніколи не був би Президентом великої Європейської держави. Найвірогідніше, враховуючи його не дуже шляхетне минуле, про нього ніхто б і не чув не то що в Україні, але й тій же Горлівці чи  Макіївці.

Попри мільярдні статки, комсомольско-кримінальна духовна шпана, котра зосередилася навкого Януковича і не тільки, але й навколо інших кланових бізнес центрів, вчорашні атеїсти, ниньки ревні християни («...Бо комсомольсько-юдове лайно на другий день пішло молитись Богу, нове поцілувавши знамено...»). Тому, як і личить «щирим віруючим», вся ота злодійня посунула бити поклони «на перехрестях» (вислів святого  Павла – «Не бий поклони на перехрестях...) до московитського ідеологічного політвідділу РПЦ. Не в українські християнські храми їм іти, бо що про них подумають «їх московська святість» Кирило! Петро Порошенко, певна річ, теж не міг знехтувати усталеним придворним етикетом і відвідав Вінницький Собор, що належить РПЦ. Хоча, щодо християнства, то, як стверджував Ніцше, «Першим і останнім християнином був сам Ісус... бо вчення Христа було тричі сфальшоване Савлом, так званим святим Павлом...» (із книги «Антихрист», або «Жадання влади», Ф.Ніцше). (Та щодо нашого ставлення до релігії читайте на цьому сайті в наступних статтях.)

То ж, повертаємося до урочистостей з нагоди 20-х рокивин відроджуваної з такими потугами української держави. Попри весь трагізм подій в країні, українство продемонструвало виняткову єдність, національний солідаризм, вміння радіти здобуткам, бачити краще, не скиглити і, що найголовніше, отримало заряд віри в те, що жертви минулих десятиліть борні не пропали марно і Україна буде українською! Буде, бо українці вміють не лише співати й веселитися, але спільно виборювати краще майбутнє для своїх дітей. Це свято вселило в них надію і сподівання, що спільно ми, українці, подужаємо всі перешкоди, що накопичилися на шляху до справжнього національного відродження. Ще варто памятати слова великої української Пророчиці: «Без надії буду сподіваться – жити хочу, геть думи сумні!». І велика європейська нація, український народ, буде жити і відродить свою древню велич, країни і держави, з якою європейські держави мали за честь породичатися. А в той же час наш північно-східний сусід жив у землянках, поїдав трупи своїх покійників, жив полігамними шлюбами і сповідував жіночий статевий орган за «Бога-Рода», як стверджував грецький історик Геродот. І до такої древньої псевдо-культури московитська пята колона, вкотре намагається нас русичів-українців навернути! Звісно, що чимало з нас сподівалися на те, що Віктор Федорович схаменувся і вирішив стати українським президентом, враховуючи військові оркестри та деяке інше сприяння в проведенні всенародного спілкування і святкування ювілею. Ми ще не знали, на той час, хто для нього «герої України», кого він понагороджував найвищими відзнаками держави...

Із-за власних корисливих цілей, клан донецьких не пропустив на Майдан Незалежності столиці своїх опонентів «опозиціонерів» Турчинова і групу «Вперед-назад у Московію» Королєвської, котрим вкрай бажано було змішатися в натовпі зі справжніми укранцями, що святкували ювілейну річницю, таким чином збільшити свою чисельність, видавши цей змішаний натовп за вболівальників леді Ю. Бо викриками окремих прапороносців з колони «протестантів» – «я прийшов отримати гроші» – є підстави вірити. Але це уже справа самих організаторів простестних акцій. Кошти у всіх бізнес-партіях крадені, а тому нехай молодь хоча  б щось у них вирве. Все одно Майдану-2 уже не буде, як би не надували щоки маститі і намащені бриаліном пустомелі. Двічі в одну ріку не ввійдеш!

Але на все свій час. Відсвяткували 20-і роковини, а тепер до пильності і памятаймо, що свободу не вимолюють, а виборюють, бо в природі так заведено, що перемагає сильніший. Спостерігаючи за подіями в світі, бачимо, як народи інших країн борються за свої національні і соціальні права. І іншого шляху і способу, як самозахист досі в світовій історії не було.

Так сталося, що так званий перший «український» президент Кравчук, на догоду Москві, віддав надійний захисний ядерний щит, тактичну ядерну зброю, бо про балістичні ядерні ракети націлені на США мову тут не ведемо, бо пускова кнопка її була у Кремлі, а саме тактичні ядерні ракети, якими нині володіє карликова держава Ізраїль, була би надійним захистом України. Кравчук віддав і залишив у Криму Чорноморську військову флотилію Московитам, що мала стати виключно українською. Кравчук знищив Одеський торговий Чорноморський флот та риболовну флотилію. Хто не пам’ятає тривалих довгорічних намагань депутата Верховнї Ради України, голови УКРП Степана Хмари, добитися покарання екс-президента Кравчука за фіктивну чорноморську кампанію «Бласко». Та все залишилося шито-крито. А нині цей комуняцько-московитський лакей випендрюється і повчає українців як жити. Зрештою, Леонід Макорович, як стверджував один цековець, завше був на підхваті: то носив Щербицькому віники до сауни, то згодом заносив шлейф за Вікторм Медведчуком, тепер він в коридорах отирається спільно з Мариною Ставнійчук біля баби Ганьки та Льовочкіна, а Віктор Федорович намагається побудувати нову країну – на споконвічних українських землях (як і обіцяв після виборів на чисельних білбордах вздовж автотрас), але без нас, українців.

Зайди, різні голодоморники, кримінальники навколишніх країн і держав, власна кримінальна потолоч та москальська п’ята колона, котрі сконцентрувалися в двох найбільших бізнес-партіях, люблять нашу землю географічно, але їм усім заважає український етнос, як, до речі, і різним антинаціоналістам гриценкам, котрих обурює таке звичне для нормального європейця гасло: «Україна – для українців», «Франція – для французів» чи «Німеччина – для німців» тощо. А ви спробуйте сказати простому англійцеві, що Англія не для англійців! Там одразу буде адекватна відсіч.

Клан Януковича воліє йти в Європу, а тому воля клану для Віктора Федоровича – це, як дороговказ до дій. І від нас з вами, шановні українці (якщо ми дійсно себе шануємо і не втратили остаточно національної честі і людської гідності), залежить те, чи москальська «тєлєга», умовно незалежна Україна, на своїх квадратних колесах покульгає до Європи з нами чи без нас, а з чисто космополітичною духовно зубожілою голотою у краватках і з «мерсами».

Думайно, українці, – Бог дав нам голову не лише для носіння на ній кучми та оселедця...

.

Іван Любас 

Категорія: Мої статті | Додав: sokil (28.08.2011)
Переглядів: 226 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
That's a wise answer to a tricky quisoetn

Ім`я *:
Email *:
Код *: